Результати одного з найбільш широких і довгострокових (розпочаті з ініціативи сенату в 1992 році) досліджень, проведених Національним інститутом раку у США, включає дані щодо 13 500 жінок, які були прооперовані з приводу ЗМ до 1989 року, і 4000 пацієнток контрольної групи, які перенесли інші косметичні операції. Звіт показав дещо меншу захворюваність раком молочної залози та інших локалізацій в групі ЗМ.
Mladick (2002) пояснює це тим, що жінки, що йдуть на ЗМ, уважніше ставляться до будь-яких відхилень стану молочних залоз, а також тим, що у них статистично менше паренхіми залози, тобто менше клітин-мішеней.
Cприятливі показники можна пояснити властивостями силікону, який перешкоджає надлишковому клітинному поділу (Malone, 1992)
На даний час, результати сучасних наукових досліджень підтверджують достовірність того, що силікон, який використовується у грудних імплантатах, не є карциногенним для людей (Brody, 2015) і не створює жодних загроз здоров’ю пацієнтів (Molitor, 2015).
Узагальнюючи висновки результатів комплексних досліджень, проведених лікарями та науковцями у різних державах світу, можна стверджувати, що побоювання щодо канцерогенності імплантатів є безпідставними, оскільки частота розвитку онкологічних станів після імплантації не перевищує відповідні показники у жінок без імплантів.